понеділок, 20 лютого 2017 р.

День Героїв Небесної Сотні

    20 лютого ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні. Поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.


            У клубному закладі К. Розтока було проведено годину вшанування «У нашій пам’яті вони завжди залишились». На яку було запрошено і учасника АТО Вудмаска Ю. Ю., читець художнього слова Іванчик А. Ю. прочитала вірш «Мамо, не плач, я повернусь весною…», «Колись приїду до Києва…»


            Під мелодію гімну Небесної Сотні «Пливе кача» ведуча завбібліотекою Іванчик А. А. запалює свічку і передає її присутнім по колу. Героям майдану, впавши за світле майбутнє України, була присвячена хвилина мовчання. 




             Оформлено стенд до дня Героїв Небесної Сотні "Герої не вмирають"

неділю, 19 лютого 2017 р.

День Героїв Небесної Сотні


"У нашій пам'яті вони завжди залишились"

Ведучий 1 : Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом -казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.

 Ведучий 2: Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький

Читець 1:  Шановні присутні односельчани та запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’ятю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Читець 2: Небесна сотня – безневинна жертва…

Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!
Читець 3: Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
Читець 4: Так чинили лиш варвари, злісні хани,

Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”


Ведучий 1: Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
Ведучий 1: Ми хочемо в цивілізоване, європейське суспільство. Пройде декілька років, і всі позаздрять вільній, європейській Україні, і ми надіємось тоді у них хватить сили духу позбутися того, чого зараз позбуваємось ми.
Ведучий 2: Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами,  Герої Небесної сотні. 

Читець 1: Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…

Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…
Їм янголи обличчя прикривали…
А ті під вибухи гранат ішли на смерть…
Де вбивці зуби свої скалили, як псиси…

Озброєні, слиняві, до зубів…
Ніщо, собаки, проти вільної людини.
Ніщо, проти жертовних тих голів…
Читець 2: Хвости підбгали куці, скавуляки…

Собача шапка, ти ж на трьох цепах!…
Твої засланці безпородні – хамуляки.
Розбіглись в усі боки в дикий страх.
Людина люта, хоч душа не знала гніву.

На рідній тверді полягла святій.
Герої ж не вмирають! Вірять в диво!
Адже і ти – “пахан”, належиш їй!
Читець 3: Болюча правда на Дніпровій кручі…

Під плач сиріт, вдовиць і матерів…
Твій трон з мозолів людських, всемогучий –
В невинній крові, в Києві та у Одесі стлів…
Під схлипи люду Бог тебе розсудить…

За рвані руки, ноги і лоби…
Вкраїну люд від гноблення розбудить
Геройської, відважної доби!…

Читець 4: «Мамо,не плач,я повернусь весною…»
Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Ведучий 1: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.


Читець 1: «Колись приїду до Києва..»
Колись я приїду до Києва з сином
Колись…Як цвістимуть каштани…
Під небом пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом…


Торкнуся,припавши на мить на коліно
Гладкого новенького бруку…
Він все ще гарячий!Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку…


– То сонце нагріло!-і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради…
– Ні,сину,не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…


Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади
Лиш страх,брудні гроші та грати…
І люди боролись…І найсміливіші
Дивилися снайперу в дуло…
І лилася кров…Але найголовніше,-
Війни в Україні не було!
Ось там можна їх імена прочитати…
Я всіх називати не стану…
-А що там? Чому стільки квітів там,тату?
– Це стела героїв Майдану…


– Цікаво?… Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
– Це замість вінків…Це тепер,ніби символ.
Це знаки для всіх зрозумілі…


Мій син промовчить і спитає останнє:
( Мов вітром холодним подуло!)
-Я все розумію…Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?

Читець 2: Ми пам'ятаємо цей день, коли все почалось,
Коли лунали голоси людей.
Коли батьки повстали за честь своїх дітей,
Коли люди піднялись за людей.
Ми пам'ятаємо все це, що сталося за рік,
усе, що залишило для нас слід.
Ми пам'ятаємо людей, що стали до воріт,
Небесної дружини, захистити світ.
                                               (М. Савчук)

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.                                       
Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню -частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її присутнім по колу. Свічку передають з рук в руки )


Ведучий 1 Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.


(Хвилина мовчання)
Ведучий 2 А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!


вівторок, 14 лютого 2017 р.

День Святого Валентина

       «А чи знаєте ви …» під такою назвою до дня Святого Валентина було проведено розважальний вечір – вікторина присвячена історії свята.
       Ведучими свята проведено з учасниками конкурс «Що ви знаєте про День Святого Валентина?» А чи знають вони, які подарунки дарують один одному закохані в інших країнах?  
 
       Учасники розважального вечора в день Святого Валентина писали на своїх листівках Валентинках побажання та привітання, які потім дарували своїм друзям. 


            Про любов написано багато, про неї складають трактати і поеми, прозаїки пишуть романи, а поети вірші саме до цієї теми в день Святого Валентина у бібліотеці діяла книжкова виставка - вікторина «Ще одна історія кохання».
 
Валентинки приготуй,
І даруй, даруй, даруй.
   Не спиняйсь ні на хвилинку,
Всім вручи ти валентинку.