"З УКРАЇНОЮ В
СЕРЦІ"
Вед.: День Незалежності України — державне свято, що відзначається щорічно 24
серпня на честь прийняття Верховною радою «Акта проголошення незалежності
України», що прийнято вважати датою утворення держави - Україна.
Вед.: Україна – це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою
історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і зрозуміло, мудрими,
талановитими людьми. Це велика держава, і живуть у ній різні люди. Крім
українців, нашу землю населяють люди інших національностей. Серед них росіяни,
білоруси, поляки, чехи, молдовани, євреї, румуни, греки. І всі вони знайшли в
нашому краї свою батьківщину, називають матір'ю соборну і суверенну Україну.
Вед.: Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його
славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відноситься і
День Незалежності України, що відзначається щорічно 24 серпня.. Напередодні Дня
Незалежності України 23 серпня ми відзначаємо День Прапора.
Читець: Прапор – це державний символ
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Вед.: Символами України є чисте небо – символ миру та пшеничне поле –
символ достатку. Синьо-жовтий прапор маєм ‒ синє небо, жовте жито. Прапор свій
оберігаєм. Він святиня.
Вед.: Згідно з Указом Президента України від 23 серпня 2004 року цей день Днем
Державного Прапора.
Читець: Синьо-жовтий прапор України
Це безхмарне небо, синє-синє,
А під небом золотіє нива
І народ – і вільний і щасливий.
Читець: З днем народження, моя держава
З святом тебе добрим і святим
Нехай лине завше тільки добра слава
Про мою країну звідусіль луна.
/Лунає Державний Гімн України/
Вед.: Україна – це історія народу, який протягом багатьох віків боровся за свою
свободу і незалежність.
Вед.: Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов'я,
Звешся величаво -
Україною,
Земле зачарована моя.
Вед.: Ти мені боліла важко ранами,
Як тебе хотіли розп'ясти,
І нитками - чорними й багряними-
Власний образ вишивала ти.
Вед.: Вишивала ніжністю суворою,
Муками і полум'ям надій.
Я читаю всю твою історію
На сорочці вишитій твоїй.
Читець: Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов'я,
Звешся величаво - Україною,
Земле зачарована моя.
Читець: Нині свято нашого народу,
Свято України, її роду!
Ще пройти доріг нам слід багато...
Свято майбуття, надії свято.
Читець: Ти ж бо українка, Україно,
Як твої лелеки й журавлі,
У твоїх очах співа барвінок,
І калини гілка на чолі...
Дівчинка: Я – українка! Вигодувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад
усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я зростаю, рідну мою
Україну.
Читець:
Це ваша, тільки ваша Україна
Господарі майбутнього - це ви.
Хіба ж ви не полюбите калину
І вишняки і пахощі трави.
І в мріях зачаровані садочки,
Дзвінкі, вусаті, жовті пшениці
Розсипані кульбабками віночки
Пахучий хліб на світлім молоці.
Святе гніздечко, свою рідну хату
І тих весняно – добрих солов’їв,
Та колискову мамину крислату…
Невже забути зможете її?
Не забувайте цього ви ніколи!
Допоки Ви – той Україні жить!
Цінуйте мову і усе довкола,
І українську пісню бережіть!
Вед.: Яка велика віра у нашу країну, наш народ! Справжні патріоти своєї неньки
України залишили нам, нащадкам, свої одкровення – зізнання в любові до України.
Вслухаймося в їхнє палке, пристрасне, щире поетичне слово та пісні.
Читець: Моя пісенна країна
Зоветься в світі Україна.
Пісні її до серця линуть
Стрімким джерелом, небом синім,
і у веселім дружнім крузі
Пісні співають добрі друзі.
Вед.: Батьківщина починається з батька і матері,
з оселі, де ми вперше побачили світ,
з мови, якою розмовляють наші батьки,
з України, де ми народилися.
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
Щоб мною ти пишатися могла.
Юнак: Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все – усе, що є в моїм краю !
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
Вед.: З мами починається життя, з мами починається пісня, з мами починається
батьківщина. Скільки теплих слів сказано про матір, скільки пісень написано,
скільки віршів! Матінко, мамо, ненько... Що є святішого за ці слова?
Читець: Хай смереки , ясени, тополі,
Квіти, луки, трави і сади
Шепчуть вірші щедрі, добрі, вольні
Чисті із джерельної води.
Читець: Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина
У кожнім нашім «Я» - частинка України,
Ми всі – одна сім’я, єдина ми родина
Мільйони різних «Я», а разом – Україна!
Вед.: Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки
і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і
незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська
любов. Такою ж святою любов’ю палають наші серця до неньки-України.
Вед.: Краю мій рідний, земля моя колискова! Із садками вишневими і
солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими, дорогами
тополиними і лелеками білокрилими, росами голубими і райдугами семицвітними, із
золотими китичками хмелю та соняшниками …Як це все не любити.
Вед.: Пам’ять – одна із найцікавіших властивостей людини. Так, як не можна
забувати своїх батьків, так не можна забувати свій народ та його історію.
Людина не може називатися людиною, якщо вона не має ні мови, ні пісні, ні
пам’яті, ні землі, ні роду. Пам’ятаймо про це.
Вед.: Так, як не можна забувати своїх рідних, близьких ні в хвилини радості, ні в
години печалі, так не можна забувати землі нашої з мальвами квітучими,
рушниками гаптованими і червоними кетягами калини, з хлібом-сіллю гостинними і
людьми працьовитими, ланами широкими і небом блакитним.
Вед.: Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає
можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі.
Вед.: Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій
країні. Ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками
підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх
предків, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його
мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.
Вед.1: Нехай же лине пісня солов’їна Як дар душі, як хвиля вогнева. Бо
то співає вільна Україна, Для тебе, мій народ, вона співа.
Читець: Хай сонце сяє в українській пісні
І світом котиться луна
Ми в чомусь може трохи різні
Та Україна в нас одна.
Читець: З днем народження, моя держава
З святом тебе добрим і святим
Нехай лине завше тільки добра слава
Про мою країну звідусіль.
Читець: Розквітай же, прекрасна Україна,
Рідна земле, матінко моя
Хай лунає мова солов’їна
Пісня неповторна твоя.
Читець: Навчаймося добра, як вчаться мови діти
Щоб потім все життя його творить, святе.
Плекайте крізь роки троянди ніжні й жито,
Тримайте у руках, як сонце золоте.
Даруймо для людей погожі дні весняні,
Щоб щедрим садом освятився небокрай,
Щоби пісні лунали до нестями
І повнився добром наш рідний дім і край!
Вед. : На цьому наш літературний вечір завершено!
Вед.: Дякуємо вам за увагу!
Вед.: Зі святом вас, дорогі друзі!
Вед.: З днем народження, країно!
