неділя, 14 травня 2017 р.

День Матері


"З ЛЮБОВ'Ю ДО МАТУСІ"

Читець : Сьогодні у цій залі свято
Ми дуже раді всіх вітати!
І сподіваємось, що кожен
Для себе щось узяти зможе.
Хтось настрій добрий запозичить,
Бо посмішка усім нам личить,
Хтось слову доброму зрадіє,
Бо про добро усім ми мрієм.
Та починати вже нам час,
Сюди запросили ми вас.
Аби всім разом у дружнім колі,
В домівці нашій
Сердечно й щиро привітати
З сьогоднішнім маминим святом.
Ведуча 1: Мати, мама, матуся, неня – такими високими словами величаємо жінку – матір. Скільки спогадів і тепла таїть у собі це магічне слово. Цим словом ми називаємо найдорожчу, найдобрішу, найкращу, наймилішу нам людину.
Ведуча 2: І кожного, від намовляти до глибокої старості, образ матері супроводжує через ціле життя.
Читець : Яке найкраще слово в світі?
Раз мудрий хтось питав людей
«Здоров’я» – відповів так хворий,
«Ні, молодість!» – сказав старий…
«Найкраще хліб!» - жебрак говорить.
«Перемога» - відповів стрілець.
«Найкраща воля!» - сказав невільник.
«Ні, правда!» - одстоював мудрець.
Аж тут з куточка
Обізвавсь сирітка, ще малий хлопча:
Найкраще слово в світі: «Мама!»
І всі сказали: «Мама…! Так..!»
Читець : Хто розкаже мені казку.
Хто щедріший всіх на ласку?
Ти, матусю, наймиліша,
В цілім світі найрідніша!
Хто нас ніжить і голубить
Пестить, гладить ніжно й любо
Пригортає до серденька?
Ти моя найкраща ненько!
Ведуча 1: Мама…  В усі часи, всі народи пов’язували з нею найсокровенніше, возвеличували її, як найбільшу святиню. Вона – корінь життя, берегиня роду людського, вона та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ усе ясніше. Не дарма ми кажемо: мати – Вітчизна, мати – Україна.
Ведуча 2: І нині ми віддаємо шану Матері Божій, яка завжди нас охороняє і завжди заступає, віддаємо шану Матері – Україні, яка синів виряджала на непевну боротьбу за рідний край. І нинішнє свято є символом їх відродження. Ще на початку минулого століття травень називали місяцем Матері Божої, Першого тижня дорослі і діти несли до церкви квіти, співали пісні, в яких славили жінку, яка привела на світ Сина Божого. І жінка і мати Сина Божого несуть усьому світі життя.
Читець : Молю тебе, Мати, щирими словами, змилуйся, над нами.
Силу і здоров’я дай нам, Божа Мати,
Поможи нам вчитись, чесно працювати,
Щоб була потіха для рідної мами,
Змилуйся над нами,
Дай нам оминути всяку злу пригоду,
Дай рости на користь рідному народу.
Читець : Діво Пресвятая, Матір Матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх світлом золотим,
Наповни любов’ю неспокійний дім.
Научи як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоря – Зорянице і сонце доброти,
Землю України, щастям освіти!        
Пісня : «До тебе лину я душею»
Читець :  Усе бере від матері початок
Найвищого закону в цьому суть,
І ми у цьому лиш малий додаток
Осмисли це, пізнай і не забудь.
Усе від жінки народилось в світі
І плин життя, й пекучий біль журби
Від жінки зростають діти,
Й найкраще свято ранньої весни…
Від жінки мусило колись зачатись
Усе навкруг живуще, я і ти
Бо біля витоків життя стояла мати
Стоїть й стояти буде навіки.  
Пісня : « Пісня про матусю»
Читець : Мама – перше слово вимовлено мною!
Мама – перша подруга моя!
Мамо, все святе пов’язане з тобою,
Мамо, лиш у тебе вірю я!
Читець : Уклін тобі, тобі пошана,
В цей день святковий, люба ненько,
За ті важкі години ранні,
За золоте твоє серденько,
Щоб все віддало в любім зриві,
Щоб тільки ми були щасливі.
Пісня: « Мама» ( виконує Танчак Вікторія)
Читець : Можна у світі багато зробити –
Перетворити зиму на літо.
Можна море й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами –
«В світі усе починається з мами!»
Пісня: «Червона калина»
Ведуча 1: Наше життя починається з матері – найріднішої, найблищої  нам людини. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла – це книга життя, з якої ви вирушаєте в дорогу. Подумайте як багато зробила для вас ваша мати! Адже мама готова пожертвувати всім аби донці чи синові було добре. Ніхто не вміє так глибоко приховувати свої страждання і муки як мати.
Пісня: «Мама і я» ( виконують Пойда Назар, Гребінь Вікторія)
Читець : Сьогодні ми вітаємо бабусь, 
Без них нелегко жити, 
Я всім бабусям поклонюсь, 
Всім дарую квіти.
Читець : Дай бабусю поцілую 
Сивину твого волосся. 
Теплим диханням зігрію 
Снігом вибілені коси.
Читець : Без журби та у здоров’ї 
Жити, дай Вам Боже. 
А віддячити бабусі 
Бог мені поможе.
Пісня : «Бабуся пташечка»
(Виходять за куліси)
Ведуча 2: Хіба мамина любов, всі її турботи не варті такої маленької уваги до неї. Якою радістю буде вияв уваги, й турботи з вашої сторони. Як мати радіє, що в неї росте син чи донька. З відчуттям любові до матері, батька, до рідних та близьких починається любов до землі, до своєї держави – нашої України.
Пісня:"Мама"
Сценка : «Класна дама»
Читець : Хай не спішать літа на  ваш поріг,
Хай повсякчас здоров’я прибуває,
Ми ніжно любим вас і від душі
Всього найкращого бажаєм.
 Найкращі дні для наших матерів –
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.

Пісня:"Мама, мамочка"

Інсценізація вірша «Мамо чому?»
Син: Чом у тебе у косі ясна
Забриніла раптом сивина?
Мати: Од любові, од надії –
Ти ж один у мене сину мій.
Син: А в бабусі голова біліш –
Тож мене бабуся любить більш?
Мати: В неї діти – доньки і сини –
Додають сердешній сивини.
Син: Чом же тьотя біла, як зима,
В неї діток не було й нема?
Мати: Так, синочку, біла геть вона,
Бо нудьгує цілий рік вона.
Пісня: «Мамині яблуні» вокальний  ансамбль «Калина»
Читець : Як можна забути ту пісню,
Що мати співала малому, коли засинав?
Як можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
І я припадаю до неї вустами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, баз пісні, без мами
Збідніє земля на завжди.
Гумореска « Мудра мати» - читає Іванчик А.
Сценка: «У кожного свій хліб»
Читець : Мати піде, в серці лишить рану.
Всохне корінь наш і родовід.
Закликаєм:
Бережіть всі маму,
Діти світу, маму бережіть!
І коли згрубіла ваша мова
Їй здобудьте ласку із грудей.
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани – від дітей.
Пісня:"Розкажи мені мама"
Читець : На поклик власної душі,
Що здатна нас карати грізно,
Спіши до матері, спіши,
Допоможи, ще тобі не пізно,
Допоможи, жде тебе вона,
Щоб потім боляче не стало,
Щоб материнська сивина
На совість не лягла.
Пісня: «Над водов,над водов» виконує вокальний ансамбль "Калина"
Гумореска « Гикавий Федот» - читає Гребінь Вікторія
Сценка: «Лісапед мій, лісапед»
Читець : Дорога матусю, в день цей урочистий
Ти прийми від мене вір мій  голосистий.
Хай тобі розкаже він про весну милу,
І про землю рідну, що всіх нас зростила.
Хай він заспіває пісню соловейка
Про красу весняну тобі, люба ненько,
Ще тобі матусю, розкажу я казку,
Подарую квіти й наймилішу ласку.
Пісня: "Знаєш мама"
Інсценізація вірша: «Розмова з мамою»
Син: Розкажіть мені, мамо, про вишні…
Мати: Їх було так багато в саду?
Були сину морози невтішні, а вони кого хочеш зведуть.
Син: Розкажіть мені, мамо, про зорі, чи такими були і колись?
Мати: А той, сину, хто виріс у горі – нечасто на зорі дививсь.
Син: Розкажіть мені, мамо, про долю, чи людині підвладна вона?
Мати: Наша доля, мій сину, як море – той пливе лиш, хто має човна.
Син: Розкажіть мені, мамо, про роки – чи спливають помітно вони?
Мати: Роки, сину, помітні, доки матерів пам’ятають сини!
Ти добре сину поживеш,
Як знатимеш,  куди ідеш.
І як зумієш там, де став,
Стояти так, щоб не упав.
Ти добре, сину, проживеш,
Коли нікого не пригнеш.
І пройдеш так життєйську путь,
Щоб ані буть, ні битим буть
Ти добре синку проживеш,
Як сироті сльози утреш,
Слабких від сильних захистиш,
Живих із духом підкріпиш
Ти чесно , синку, проживеш,
Коли з неправдою порвеш,
Бо правдою ти пройдеш світ –
Це мій святий тобі завіт.
Пісня: «Сину, сину, сину, ангел мій»
виконує вокальний ансамбль "Калина"
Ведуча 1: У багатьох із нас найщасливіші хвилини життя пов’язані з матір’ю. На одинці з рідними ми почуваємось щасливими, не дивлячись на те, хто є наші батьки. І тому кожен в хвилину образи повинен твердити: «Своєю появою на світ я завдячую тобі…»
Пісня: «Посилала мене мати»
виконує вокальний ансамбль "Калина"
Ведуча 2: Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім. її святою завжди називали. Мама народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності, працьовитості.
Пісня : «Мамко, моя мамко»?  « Ой топаночки мої»
виконує вокальний ансамбль "Калина"
Ведуча 2: Треба берегти коріння роду, рід. Хто ж його береже, хто берегиня роду? Головною берегинею роду є мати і тому її завжди святою називали. Т. Шевченко писав: 
Читець : У нашім раї на землі
Нічого кращого не має,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Читець : Дарунків, золота не має,
Щоби до ніг тобі зложити,
Однак тут спільно присягаєм,
Що допоки буде мжить.

Читець : Любов сердець своїх маленьких
Тобі дамо, кохана ненько,
Щоб діти всі цілого світу
Тобі співали «Многая літа».

Пісня : «Многая літ»


середа, 1 березня 2017 р.

Син срібної країни – Федір Коваль

    «Син срібної країни – Федір Коваль»  під такою назвою у приміщенні бібліотеки було проведено літературну годину з нагоди 105 річниці від дня народження Федора  Коваля, який народився 1 березня 1912 року в с. Костринська Розтока Великоберезнянського району Закарпатської області.
      Ф. Коваль – маловідома постать в українській літературі. Він поет, публіцист, літературний критик, журналіст, помітний діяч української еміграції. Виходець із Закарпаття, активний учасник визвольних змагань за самостійну Українську державу, який змушений був жити далеко від рідного краю.

     Ведучими літературного вечору завідуючою бібліотекою Іванчик А.А. та завідуючою клубом Догунчак І. І. було розказано про життя та творчих шлях Ф. Коваля, якого на даний час літературна спадщина віднайдена не повністю, відомі дві збірки його поезій "Зелені ромби" та "Спудеї", літературно-критичні та публіцистичні статті.
       Читцями бібліотеки Дмитришин Д. Р. та Іванчик А. Ю. були прочитані вірші Ф. Коваля – це «А самота моя така велика», «Ввижається розлогий сад», «Схилися вітрику схили», «О, мово рідна, яка ти запашна».



      Помер Ф. Коваль 25 листопада (в окремих джерелах 26.11) 1987 року. Похований у Мюнхені (30.11.1987).

        Федір Коваль був працьовитий і обов’язковий. Нам не можна забувати своїх земляків, які належать до галереї визначних українців. Окремим, можливо, вдасться виконати і його "Прохання":

Як вітерець ставок мій сколихне
і додзвенить, мов щире срібло, казка,
поглянути, відвідати мене,
прийдіть, як ваша ласка.
Зрадію я і буду вдячний вам,
немов гілкам вже призабута круча, –
прийдіть, прийдіть навідатись до брам,
там, де в журбі стоїть верба плакуча.


понеділок, 20 лютого 2017 р.

День Героїв Небесної Сотні

    20 лютого ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні. Поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.


            У клубному закладі К. Розтока було проведено годину вшанування «У нашій пам’яті вони завжди залишились». На яку було запрошено і учасника АТО Вудмаска Ю. Ю., читець художнього слова Іванчик А. Ю. прочитала вірш «Мамо, не плач, я повернусь весною…», «Колись приїду до Києва…»


            Під мелодію гімну Небесної Сотні «Пливе кача» ведуча завбібліотекою Іванчик А. А. запалює свічку і передає її присутнім по колу. Героям майдану, впавши за світле майбутнє України, була присвячена хвилина мовчання. 




             Оформлено стенд до дня Героїв Небесної Сотні "Герої не вмирають"

неділя, 19 лютого 2017 р.

День Героїв Небесної Сотні


"У нашій пам'яті вони завжди залишились"

Ведучий 1 : Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом -казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.

 Ведучий 2: Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні нащадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький

Читець 1:  Шановні присутні односельчани та запрошені! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’ятю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття.

Читець 2: Небесна сотня – безневинна жертва…

Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну – зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!
Читець 3: Українцю, поглянь, там побили жінок!

Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
Читець 4: Так чинили лиш варвари, злісні хани,

Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні – це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!”


Ведучий 1: Ми вшановуємо пам’ять героїв України: Голодомор 1932-33рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
Ведучий 1: Ми хочемо в цивілізоване, європейське суспільство. Пройде декілька років, і всі позаздрять вільній, європейській Україні, і ми надіємось тоді у них хватить сили духу позбутися того, чого зараз позбуваємось ми.
Ведучий 2: Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами,  Герої Небесної сотні. 

Читець 1: Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…

Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…
Їм янголи обличчя прикривали…
А ті під вибухи гранат ішли на смерть…
Де вбивці зуби свої скалили, як псиси…

Озброєні, слиняві, до зубів…
Ніщо, собаки, проти вільної людини.
Ніщо, проти жертовних тих голів…
Читець 2: Хвости підбгали куці, скавуляки…

Собача шапка, ти ж на трьох цепах!…
Твої засланці безпородні – хамуляки.
Розбіглись в усі боки в дикий страх.
Людина люта, хоч душа не знала гніву.

На рідній тверді полягла святій.
Герої ж не вмирають! Вірять в диво!
Адже і ти – “пахан”, належиш їй!
Читець 3: Болюча правда на Дніпровій кручі…

Під плач сиріт, вдовиць і матерів…
Твій трон з мозолів людських, всемогучий –
В невинній крові, в Києві та у Одесі стлів…
Під схлипи люду Бог тебе розсудить…

За рвані руки, ноги і лоби…
Вкраїну люд від гноблення розбудить
Геройської, відважної доби!…

Читець 4: «Мамо,не плач,я повернусь весною…»
Мамо, не плач. Я повернусь весною.

У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.

Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає

I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Ведучий 1: Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.


Читець 1: «Колись приїду до Києва..»
Колись я приїду до Києва з сином
Колись…Як цвістимуть каштани…
Під небом пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом…


Торкнуся,припавши на мить на коліно
Гладкого новенького бруку…
Він все ще гарячий!Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку…


– То сонце нагріло!-і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради…
– Ні,сину,не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…


Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади
Лиш страх,брудні гроші та грати…
І люди боролись…І найсміливіші
Дивилися снайперу в дуло…
І лилася кров…Але найголовніше,-
Війни в Україні не було!
Ось там можна їх імена прочитати…
Я всіх називати не стану…
-А що там? Чому стільки квітів там,тату?
– Це стела героїв Майдану…


– Цікаво?… Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
– Це замість вінків…Це тепер,ніби символ.
Це знаки для всіх зрозумілі…


Мій син промовчить і спитає останнє:
( Мов вітром холодним подуло!)
-Я все розумію…Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?

Читець 2: Ми пам'ятаємо цей день, коли все почалось,
Коли лунали голоси людей.
Коли батьки повстали за честь своїх дітей,
Коли люди піднялись за людей.
Ми пам'ятаємо все це, що сталося за рік,
усе, що залишило для нас слід.
Ми пам'ятаємо людей, що стали до воріт,
Небесної дружини, захистити світ.
                                               (М. Савчук)

Ведучий 2 Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.                                       
Ведучий 1 Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню -частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її присутнім по колу. Свічку передають з рук в руки )


Ведучий 1 Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.


(Хвилина мовчання)
Ведучий 2 А ми вам бажаємо всім світлих днів і нехай вам щастить. Дякуємо за увагу!


вівторок, 14 лютого 2017 р.

День Святого Валентина

       «А чи знаєте ви …» під такою назвою до дня Святого Валентина було проведено розважальний вечір – вікторина присвячена історії свята.
       Ведучими свята проведено з учасниками конкурс «Що ви знаєте про День Святого Валентина?» А чи знають вони, які подарунки дарують один одному закохані в інших країнах?  
 
       Учасники розважального вечора в день Святого Валентина писали на своїх листівках Валентинках побажання та привітання, які потім дарували своїм друзям. 


            Про любов написано багато, про неї складають трактати і поеми, прозаїки пишуть романи, а поети вірші саме до цієї теми в день Святого Валентина у бібліотеці діяла книжкова виставка - вікторина «Ще одна історія кохання».
 
Валентинки приготуй,
І даруй, даруй, даруй.
   Не спиняйсь ні на хвилинку,
Всім вручи ти валентинку.

четвер, 25 серпня 2016 р.

Україно, ти моя молитва

     До 25 річниці Незалежності України у клубному закладі було проведено тематичний вечір "Україно, ти моя молитва". Концертну програму розпочали юні учасники із віршами до рідної України.
Любі друзі, хоч маленькі,
Ми вже добре проте знаєм,
Що зовемось українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка
І всі інші члени роду –
Всі належать до одного
Українського народу.
Кохаю край свій золотий
Квітучу Україну,
Як хочу я, аби зрости
Вітчизні гідним сином.
Нема ріднішої, повір,
За неї пречудову.
Люби, шануй, піднось до зір
Її пісні і мову.


  Юними учасниками були виконані такі пісні, як "Квітуча Україна", "Червона калина"та представлена сюжетно - ігрова сценка "Вередлива кізонька" .Також всіх гостей та жителів села на концертній програмі вітали своїми піснями вокальний ансамбль "Цвіт калини". Які виконали пісні"Це моя земля", "Моїй Україні","Нитка сонячного ранку", "Заспіваймо пісню за Україну","Разом і до кінця" та ін. Вокальний ансамбль "Калина" виконала такі пісні "Виростеш ти сину", "Горлиця", "Сусідка".



 До слова були запрошені голова сільської ради Сегеда І. С., радник голови районної адміністрації Риган М. І., голова спілки учасників АТО Великоберезнянського району Пугінський В. В.
  Радником  голови районної адміністрації Риган М. І. було нагороджено цінними подарунками учасника АТО Вудмаску Ю. Ю., а також цінним подарунком та грамотою були нагороджені організатори концертної програми Догунчак І. І. та Іванчик А. А.